Учебники по международному праву

На
першому етапі переказодавець дає доручення шляхом заповнення стандартної банківської форми.
Доручення може даватися як у паперовій, так і в електронній формі.

Здебільшого платіжне доручення переказодавця приймається його банком до виконання, якщо переказодавець на своєму рахунку у цьому банку має відповідні кошти. Трапляються випадки, коли згідно з договором між переказодавцем і банком можливе виконання доручення за відсутності належних коштів на рахунку переказодавця, тобто відбувається кредитування банком свого клієнта. Мовою банкірів таке кредитування називають овердрафтом, або контокорентним рахунком.

Перший етап закінчується у момент видачі банком переказодавця банку-посереднику або банку бенефіціара платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця.

Якщо між банком переказодавця і банком бенефіціара немає прямих кореспондентських зв'язків, то потрібні послуги банку-посередника. Після одержання доручення від банку переказодавця банк-посередник видає доручення банку бенефіціара або іншому банку-посереднику, дотримуючись доручення банку переказодавця.

Цей етап міжнародного кредитного переказу вважається закінченим у момент видачі банком-посередником банку бенефіціара чи іншому банку-посереднику платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця.

Між банком переказодавця і банком бенефіціара можуть існувати прямі кореспондентські зв'язки. У такому разі кредитні розрахунки виконуються без посередників.

148

Прийняттям (акцептом) платіжного доручення банком бенефіціара на користь свого клієнта (бенефіціара) завершується міжнародний кредитний переказ. Банк бенефіціара стає боржником свого клієнта у розмірі акцептованого банком доручення.

Механізм міжнародного кредитного переказу описано у загальних рисах.
Це означає, що задля спрощення не розглядалися такі питання:

у яких випадках приймається доручення переказодавця, а в яких не приймається;

коли банк-посередник відмовляється від акцепту доручення банку переказодавця, а коли не відмовляється;

за яких умов банк бенефіціара приймає (акцептує) переказ, а за яких не приймає.

Платіжне доручення може бути змінене або відкликане переказодав-цем або банком-відправником лише у разі, якщо відповідне доручення фактично не виконане. Одержавши повідомлення про зміну платіжного доручення, банк-відправник або банк-одержувач виконує відповідне доручення згідно з внесеними до нього змінами. Сторони міжнародного кредитного переказу можуть домовитися, що доручення не підлягає зміні чи відкликанню.

Міжнародному кредитному переказу, як і будь-якому іншому контракту, властиві ризики. Основні з них такі:

ризик неплатежу покупця (тобто відмова покупця переказувати кошти за вже одержаний товар з огляду на неплатоспроможність, непорядність тощо);

ризик держави покупця (зокрема з огляду на валютне регулю вання);

курсовий ризик (у зв'язку зі зміною курсу валюти контракту);

ризик неплатежу постачальника (є дзеркальним відображенням згаданого ризику неплатежу покупця).

На першому етапі переказодавець дає доручення шляхом заповнення стандартної банківської форми. Доручення може даватися як у паперовій, так і в електронній формі.

Здебільшого платіжне доручення переказодавця приймається його банком до виконання, якщо переказодавець на своєму рахунку у цьому банку має відповідні кошти. Трапляються випадки, коли згідно з договором між переказодавцем і банком можливе виконання доручення за відсутності належних коштів на рахунку переказодавця, тобто відбувається кредитування банком свого клієнта. Мовою банкірів таке кредитування називають овердрафтом, або контокорентним рахунком.

Перший етап закінчується у момент видачі банком переказодавця банку-посереднику або банку бенефіціара платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця.

Якщо між банком переказодавця і банком бенефіціара немає прямих кореспондентських зв'язків, то потрібні послуги банку-посередника.

Після одержання доручення від банку переказодавця банк-посередник видає доручення банку бенефіціара або іншому банку-посереднику, дотримуючись доручення банку переказодавця.

Цей етап міжнародного кредитного переказу вважається закінченим у момент видачі банком-посередником банку бенефіціара чи іншому банку-посереднику платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця.

Між банком переказодавця і банком бенефіціара можуть існувати прямі кореспондентські зв'язки. У такому разі кредитні розрахунки виконуються без посередників.

148

Прийняттям (акцептом) платіжного доручення банком бенефіціара на користь свого клієнта (бенефіціара) завершується міжнародний кредитний переказ. Банк бенефіціара стає боржником свого клієнта у розмірі акцептованого банком доручення.

Механізм міжнародного кредитного переказу описано у загальних рисах. Це означає, що задля спрощення не розглядалися такі питання:

у яких випадках приймається доручення переказодавця, а в яких не приймається;

коли банк-посередник відмовляється від акцепту доручення банку переказодавця, а коли не відмовляється;

за яких умов банк бенефіціара приймає (акцептує) переказ, а за яких не приймає.

Платіжне доручення може бути змінене або відкликане переказодав-цем або банком-відправником лише у разі, якщо відповідне доручення фактично не виконане. Одержавши повідомлення про зміну платіжного доручення, банк-відправник або банк-одержувач виконує відповідне доручення згідно з внесеними до нього змінами. Сторони міжнародного кредитного переказу можуть домовитися, що доручення не підлягає зміні чи відкликанню.

Міжнародному кредитному переказу, як і будь-якому іншому контракту, властиві ризики. Основні з них такі:

ризик неплатежу покупця (тобто відмова покупця переказувати кошти за вже одержаний товар з огляду на неплатоспроможність, непорядність тощо);

ризик держави покупця (зокрема з огляду на валютне регулю вання);

курсовий ризик (у зв'язку зі зміною курсу валюти контракту);

ризик неплатежу постачальника (є дзеркальним відображенням згаданого ризику неплатежу покупця).

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

Другие научные источники направления Учебники по международному праву: