Экология и природопользование

202

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

Військова діяльність, сам характер ментальності військових спрямовані на те, щоб чинити шкоду біосфері, перш за все людині, тому ця діяльність має суто антиекологічний характер.

Війни, за підрахунками вчених, забрали життя 3640,5 млн людей. В цих війнах були знищені матеріальні цінності на фантастичну суму 115,13 квінтильйонів доларів. Населенню Землі для забезпечення всім необхідним цього вистачило б на кілька тисяч років!

У першу світову війну (1914—1918 pp.) було втягнуто 38 країн. Бойові дії велись на території 4,1 млн км2. Було мобілізовано 74 млн чоловік. Загинуло 9,5 млн чоловік, 20 млн померло від ран і хвороб. У часи першої світової війни вперше було застосовано хімічну зброю — нею було вражено 1,3 млн чоловік.

Друга світова війна (1939—1945 pp.) охопила вже 61 державу — понад 80 % населення Землі. Військові дії велись на території в 22,6 млн км2. Мобілізовано 110 млн чоловік. Загинуло 55 млн чоловік, матеріальні збитки від війни склали, за неповними даними, 316 млрд доларів (у цінах 1938 p.).

Уже під час другої світової війни стало ясно — гинуть не лише люди, гине або негативно змінюється середовище життя. І хоча спеціальної мети — завдати противнику екологічної шкоди — тоді не ставилось, деякі воєнні дії часів другої світової війни можна розцінювати саме так (руйнування німцями дамб в Голландії, знищення лісів і посівів у Польщі, Норвегії, Франції й СРСР, штучне створення вогненних смерчів авіацією союзників під час бомбардування Гамбурга й Дрездена).

Схоже на те, що дві світові бійні нічому не навчили людей. Після 1945 p. мали місце 150 збройних «локальних» конфліктів, що забрали життя 20 млн людей. Кілька разів (в 1948, 1954, 1961, 1962, 1973 pp.) світ стояв біля небезпечної межі, за якою могла спалахнути пожежа третьої світової війни. На щастя, цього не сталось.

Дедалі зростають так звані «небойові втрати» у війнах (тобто втрати мирного населення).

Сучасна війна й підготовка до неї стають чимраз дорожчими. Розробка, виготовлення й випробування нових видів зброї лягає

203

4. Екологічна характеристика людської діяльності

на економіку країн світу непосильним тягарем. Так, за даними ООН, світ сьогодні витрачає один трильйон доларів щорічно на розробку та виробництво зброї, утримання армій і фінансування конфліктів. За офіційними даними США, лише на виготовлення й випробування ядерних боєголовок вони інвестували з 1943 p. 300 млрд доларів.

Про величину сум, що витрачаються на військові цілі у порівнянні з тим, що можна було б отримати з цих сум, дає уявлення табл.

Таблиця 2 Військові потреби Цивільні потреби Вартість заходу Американська програма 2/3 Програми США для 68 млрд дол. створення бомбардуваль отримання чистої води

ника «Стеле» до 2000 p. (2/3 її)

Щорічні військові витрати Очищення Північного мо 10,7 млрд дол. Німеччини ря (німецької частини)

Військові витрати країн — Очищення звалищ у краї 2 млрд дол. членів ЄЕС за 10 днів нах ЄЕС за рік

Проведення одного ядер Установлення 80 тис. руч 12 млрд дол. ного випробування них насосів в країнах

третього світу для забез

печення питною водою

На військові потреби в світі щорічно витрачається 2—3 % енергетичних ресурсів, 3—4 % запасів нафти. До 3 % території розвинених країн відводиться під військові бази, склади, полігони тощо — і це переважно родючі землі або лісові масиви. В усьому світі військові займають близько 42 млн га суші. Витрати на військові потреби у світі в 2,5 раза переважають витрати на охорону здоров'я і в 1,5 раза — на освіту. І це тоді, коли мільйони людей в світі недоїдають, не отримують медичної допомоги, п'ють забруднену воду й мешкають у жахливих умовах. На підготовку до війни витрачаються найкращі матеріали, новітні технології, розум кращих вчених. Усе це відволікає від вирішення найболючіших екологічних проблем людства.

Та найнебезпечнішою рисою сучасного мілітаризму є його злочинні плани використання для війни найпотаємніших, глибинних природних сил. Розробляються і вже частково випробовуються плани безпосереднього впливу на природу з метою агресії, методи зміни клімату, впливу на газообмін і тепловий баланс атмосфери й гідросфери, створюється «геофізична» зброя. На

204

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

шпальти світової преси проникли дані про досліди військових, спрямовані на викликання штучних землетрусів на території противника, провокування вивержень вулканів, утворення тайфунів, появу штучних дір в озоновому шарі Землі тощо. Розроблено безпрецендентні за своєю вражаючою силою отрути й зразки бактеріологічної зброї.

Не можна не згадати ще про один жахливий факт, що став широко відомим світовій громадськості: це розробка таємними військовими лабораторіями (і навіть цілими науковими інститутами) різних методів і засобів (хімічних, електромагнітних тощо) для впливу на психіку людей. Деякі дані свідчать, що вже винайдено (і випробувано!) можливості, устаткування й препарати, що дозволяють масово впливати на психіку людей, перетворювати їх на «зомбі». Цей вид зброї — найбільш нелюдський та протиприродний.

Своєрідним полігоном для випробування методів ведення війни і зразків сучасної зброї стала війна США в Індокитаї (1964— 1975 pp.). Там було скинуто понад 21 млн авіабомб і випущено 229 млн снарядів загальною вагою 15 млн т, що втричі перевищує кількість боєприпасів, використаних на всіх фронтах другої світової війни. На землю В'єтнаму, деякі райони Лаосу й Камбоджі було розсіяно близько 100 тис. т різних хімікатів з метою знищення лісів, посівів рису тощо. В результаті було знищено рослинність на 360 тис. га сільськогосподарських земель, загублено 70 % гаїв кокосових пальм, винищено колосальні площі тропічних лісів. Особливо небезпечним виявився дефоліант «ейджент оранж», від якого гинули не лише дерева, а й постраждало близько 2 млн чоловік, в тому числі і 60 тис. американських солдатів, що мали справу з цим хімікатом. Ця речовина стала причиною пошкодження багатьох органів людей, генетичних аномалій у новонароджених тощо.

У 1971 p. військові сили США почали застосовувати у В'єтнамі надпотужні (вагою 7 т) авіабомби для створення площадок для вертольотів.

205

4. Екологічна характеристика людської діяльності

ність у радіусі 65 м. Тут же почали застосовувати надпотужні (вагою 33 т) бульдозери, здатні викорчовувати й згрібати дерева будь-якого розміру. За кілька років такими бульдозерами було зрізано 325 тис. га тропічних лісів (2 % території країни).

Знищення рослинності істотно вплинуло на екологічний баланс В'єтнаму. Зросли ерозія й кислотність грунтів, ядохімікати порушили мікробіологічний склад і отруїли грунти. З 150 видів птахів, що жили на землі В'єтнаму, залишилось лише 18. Рівнинні тропічні ліси тут зможуть відновитись не раніше, ніж через 100 років, а в гірських районах, де колись були ліси, грунти повністю змито, і рослинність тут ніколи не зможе відновитись.

Під час війни в Перській затоці (1991 p.) вояччина Саддама Хусейна розглядала знищення екосистеми Кувейту вже як ефективний засіб ослаблення противника. Відступаючи, іракська армія підірвала динамітом і підпалила близько 700 потужних нафтових свердловин. В результаті цього жахливого експерименту спалахнула пожежа, найстрахітливіша за всю історію людства. 6 млн барелів (близько 1 млн т) нафти щодня перетворювались на задушливий чорний дим. Фонтани полум'я, що сягали висоти 100 м, щодня викидали в атмосферу 50 тис.

Величезної екологічної шкоди біосфері Землі завдали наземні, підземні та підводні випробовування ядерної зброї, що їх проводили США, Радянський Союз, Великобританія, Франція, Китай.

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

Україна проголосила свій намір стати без'ядерною державою і значно скоротити свою військову міць. Зробити це надзвичайно важко, враховуючи нинішню економічну скруту, кризу, а також те, що за часів СРСР на її території накопичено багато зброї, боєприпасів, військової техніки. Дуже актуальним є також прийняття закону про обмеження впливу мілітаристичної пропаганди, особливо на молодь. Це стосується, зокрема, й дитячих військових іграшок, які займають чимало місця в «арсеналах» наших дітей, і використання жорстоких військових сюжетів у мультфільмах, дитячих книжках та іграх.

Ще одна серйозна проблема, пов'язана з військовою діяльністю — це «підвищена мінна небезпека на планеті», як її названо в недавній резолюції ООН. Мова йде про те, що на території країн, де в останні роки відбувалися «локальні» військові дії, залишилась величезна кількість мін — експерти ООН оцінюють їх загальну кількість в 100 млн(!), з них 50 млн — на землях Камбоджі, 10 млн — в Афганістані, 9 — в Анголі тощо. Близько 90 % цих мін — протипіхотні, тобто такі, від яких гинуть, або стають каліками люди, здебільшого мирні жителі. За оцінками Міжнародної гуманітарної організації «Оперейшн хендікеп інтернейшнл», за останні 15 років на мінах підірвалося понад 1,5 млн чоловік, а утроє більше стало каліками. Багато серед цих жертв — діти.

Завдяки зусиллям військових вчених і конструкторів сучасні міни стають чимдалі небезпечними. Так, винайдення надзвичайно потужних вибухових речовин дозволило зробити такі міни мініатюрними. Вага сучасної протипіхотної міни 9—10 грамів. «Розсіюються» ці міни з літака чи вертольота, закидаються тисячами за допомогою артилерійських чи ракетних установок за 10— 20 км. Наприклад, один залп німецької ракетної системи «Ларс» «розсіває» 160 тис. протипіхотних мін на площі 2Х 8 км на відстані 15 км від установки. Вони не мають ніяких металічних деталей і тому не вловлюються міношукачами. Розмінування місцевості, замінованої сучасними мінами, дуже небезпечна й дорога справа. Так, якщо сучасна міна-«малятко» коштує всього 3 долари, то витрати на розмінування, включаючи підготовку, матеріально-технічне забезпечення й допоміжні матеріали, сягають 300— 1000 доларів на одну міну! Такі витрати, що обчислюються загалом багатьма мільйонами доларів, не під силу країнам, що розвиваються, і тому великі території лісів, родючих земель тут не можуть бути використані, що ще більше загострює соціально-економічні проблеми цих країн. Процес розмінування не лише вимагає величезних коштів, але й не обходиться без людських жертв. Так, в Кувейті, де під час війни в Перській затоці було

209

4. Екологічна характеристика людської діяльності

встановлено не менше 7 млн мін, загинуло 84 спеціалісти по розмінуванню, а ще 200 саперів скалічено.

Сьогодні з трибуни ООН лунають заклики оголосити сучасні міни таким же засобом масового знищення людей, яким вважається атомна, хімічна й бактеріологічна зброя. Враховуючи, що поки й досі виробництво мін не скоротилось, а розробка їх нових типів триває з незмінною інтенсивністю, необхідне термінове прийняття міжнародним співтовариством дійових і активних заходів для боротьби з цією небезпекою.