Экология и природопользование

Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: Підручник.—К.: Либідь, 1997.— 288 с.
2.7.
Основи економіки природокористування
Економіка природокористування — новий розділ екології, в якому вивчаються питання економічної оцінки природних ресурсів, негативний вплив забруднення природного середовища, процеси та явища суспільного життя, викликані нестачею природних ресурсів, величезним зростанням виробництва й забрудненням всіх сфер Землі. Як і в інших науках, базою економіки природокористування є знання основних екологічних законів, законів розвитку природи й суспільства.

Економіка природокористування вивчає характер співвідношення позитивних і негативних змін природних умов, рівні використання суспільством природного середовища в зв'язку з виробничими відносинами між людьми за даними конкретних економічних наук, а також геології, біології, ґрунтознавства, лісівництва, демографії, метеорології, гідрології та інших наук. Як самостійна наука економіка природокористування сформувалася в 60—70-ті роки XX ст.

У процесі розвитку суспільства постійно виникають суперечності між зростаючими потребами людей і обмеженими можливостями біосфери. Враховувати й оцінити їх має економіка природокористування, оперуючи переважно такою складовою природного середовища, як природні ресурси — елементи й сили

81

2. Сучасна наука про довкілля

природи, які людина може використати й використовує для своїх життєвих потреб.

При вивченні природних ресурсів з цієї точки зору слід урахувати такі їх основні особливості.

Головними природними ресурсами є земля як просторова основа життя, виробництва, й в першу чергу — родючі землі, повітря, моря, океани, річки, озера та підземні води, рослини й тварини, корисні копалини (енергетично-мінеральна та будівельна сировина).

Рис. 13. Аналіз взаємовпливу трьох основних факторів довкілля — населення, ресурсів, забруднення (НРЗ):

Порівнюючи фактори в стовпчиках А і Б, ви можете отримати більш глибоке розуміння проблем довкілля. Почніть з випадку, коли населення впливає на ресурси, далі — на забруднення і т. д.

Нині вважається, що всі природні ресурси вичерпні, різниться лише час їх вичерпання. Умовно невичерпними можна вважати енергію сонця, вітру, морів і океанів, геотермальну. Природні ресурси поділяють на невідновні, частково відновні й умовно відновні. До частково відновних належать ліси, грунти, вода, деякі види тваринного й рослинного світу.

Ресурси розрізняють також за їхньою взаємозамінністю. До тих, що можуть замінятися, належать різні види енергії, палива, сировини (чорні метали, алюміній, будівельні матеріали тощо). Практично незамінними є повітря та вода.

При визначенні запасів ресурсів води, корисних копалин користуються поняттям ступінь вивченості та ступінь розвіданості ресурсів. Так, вітчизняні геологи розрізняють чотири ступені вивченості ресурсів корисних копалин: А — родовища детально розвіданих і вивчених ресурсів, які можна передавати в експлуатацію; В — попередньо розвідані ресурси з приблизно визначеними межами поширення родовищ; Сі — слабко розвідані та вивчені родовища; Су — перспективні райони розвитку родовищ корисних копалин, виділені на основі наукових прогнозів.

S й 179

82

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

В інших країнах користуються дещо іншими класифікаціями природних ресурсів, але вони близькі за змістом до наведеної.

Розвиваючись, людство наростаючими темпами збільшувало кількість і обсяги споживання усіх видів природних ресурсів. Зростання за останні 150 років майже в 130 разів лише промислового виробництва зумовило небачений рівень споживання всіх видів природних ресурсів.

Так, США, колишній СРСР, а також країни Західної Європи майже повністю вичерпали таку сировину, як вугілля, сіль, поліметали, марганець, залізні руди, ліс.
Подальший неконтрольований, некерований розвиток людської діяльності може мати катастрофічні наслідки для життя всієї планети. Тому головним завданням економіки природокористування е вивчення найкращих варіантів адаптації глобальної соціально-економічної системи до змін, що відбуваються в біосфері, визначення оптимальних антропогенних навантажень на природне середовище з використанням усіх можливих економічних стимулів. Ця наука має розробити основні принципи дії цих стимулів.

Для розвитку економіки будь-якої країни важливі три основних фактори: 1) головний—трудові ресурси (населення); 2) засоби виробництва (знаряддя праці сільського господарства, транспорту, будівництва, технології тощо); 3) природні ресурси. Ці фактори завжди використовуються суспільством комплексно:

раніше майже безконтрольно, нині — дедалі упорядкованіше, з урахуванням майбутнього впливу на природу.

Одним із принципових моментів при вирішенні завдань економіки природокористування є необхідність застосування інтегрованого підходу до збереження й раціонального використання природних ресурсів, тобто ресурси мають розглядатися як єдине ціле в умовах багатостороннього впливу на них людини.

Реальні потреби в природних ресурсах необхідно визначати з урахуванням взаємозаміни факторів виробництва, а оцінювати їх й одержувати з них продукцію слід як єдиний комплекс, як цілісну природно-продуктову систему. Для цього потрібно для кожного природного ресурсу чи групи ресурсів побудувати природно-продуктовий ланцюг, який з'єднує первинні природні фактори з кінцевою продукцією.

Вдосконалення природокористування — міжгалузева проблема, при вирішенні якої мають враховуватися можливості навіть далеких від природи галузей (наприклад, кібернетики), визначатися альтернативні варіанти й передбачатися досягнення ефекту протягом тривалого періоду.

Існують три шляхи соціально-економічного зростання: 1) на-

83

2.

Сучасна наука про довкілля

рощування маси тих же ресурсів, що застосовуються в процесі відтворення, без зміни ефективності їх використання; 2) нарощування маси тих же ресурсів одночасно з підвищенням ефективно сті їх використання; 3) підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів без нарощування їх виробництва.

Найкращим, звичайно, є третій шлях — шлях інтенсивного зростання. Перший — класично екстенсивний, найбільш згубний для природи. Нині переважає другий шлях, перехідний, при якому шкода, заподіяна природі, обчислюється мільярдами карбованців. Повний перехід на інтенсивний шлях розвитку потребує докорінних змін в економічному механізмі, запровадження прогресивних відносин на конкурентній основі з обов'язковим урахуванням природоємності. А ці зміни можливі лише за умови масових зрушень у свідомості людей.

Основними питаннями, які розглядає сучасна економіка природокористування (власне, основними розділами цієї дисципліни), є такі:

особливості (характер, територіальне розміщення, обсяги, запаси, вартість, господарське значення, техніка добування та відновлення) всіх типів природних ресурсів — земельних, лісових, водних, повітряних, мінеральних, паливно-енергетичних, їх еколого-економічна оцінка й охорона;

охорона довкілля та всі види транспорту;

охорона природного середовища під час видобування та транспортування паливно-енергетичних ресурсів;

охорона середовища у процесі виробництва конструкційних матеріалів та будівництва;

охорона середовища та металургійна промисловість;

ресурсозбереження (економічні та соціальні фактори) — альтернативні види енергетики;

економічне стимулювання природоохоронної діяльності;

науково-технічний прогрес як основа раціонального природокористування; основи екологічного нормування (водопостачання, водовідведення, паливно-енергетичних і повітряних ресурсів);

відходи виробництва; вторинна сировина; кадастр вторинних матеріальних ресурсів;

управління та контроль за природокористуванням та охороною природного середовища (органи управління, правова основа, закони про охорону природних ресурсів, екологічна експертиза);

розміщення виробництва з урахуванням екологічних вимог, територіальні промислові комплекси, проблеми й перспективи;

урбанізація, народонаселення та продовольство, глобальні екологічні прогнози.

б*

84

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

Нині суспільство й навколишнє середовище слід розглядати як складну соціально-еколого-економічну систему. Донедавна економічну ефективність нової технології, проекту чи заходу визначали тільки за тим, дешевше чи дорожче порівняно з іншими технологіями, проектами буде коштувати (з урахуванням витрат на додаткову продукцію та транспортного чи господарського ефекту без визначення шкоди, заподіяної природі на далеку перспективу). Сучасний підхід з урахуванням екологічних наслідків має обов'язково включати розрахунок показників шкоди, заподіяної забрудненням чи негативними змінами природного середовища.

Розрізняють кілька видів шкоди: економічна (збитки від зниження врожайності через погане хазяйнування; втрати, спричинені смертністю та непрацездатністю людей на шкідливих виробництвах, недосконалими технологіями); соціальна (збитки, зумовлені міграцією населення через погіршення стану природного середовища, війни чи національні конфлікти та втрати рекреаційних зон); втрати через падіння престижності певних професій і згортання галузей виробництва.

Рівноваги між інтересами виробництва та станом природи можна певною мірою досягти за допомогою екологічних витрат, до яких належать кошти для проведення заходів, що запобігають негативним екологічним змінам довкілля (очищення газовикидів у повітря, промислових та побутових стоків, створення санітарно-захисних зон, екологічна паспортизація об'єктів, захоронения, збирання, транспортування та спалювання (переробка) відходів, захист від шуму, вібрації, негативного впливу потужних фізичних полів (радіаційного, гравітаційного, електричного, магнітного), а також витрати на ліквідацію негативних екологічних змін природного середовища (компенсації за витрати земель, лісів, рекреаційних зон, здоров'я людей, спеціальне медичне обслуговування, затрати на евакуацію, дезактивацію уражених зон тощо).

Рівень екологічних порушень, який відповідає мінімуму сумарних екологічних витрат, називають еколого-економічним стимулом природного середовища.

Його можна досягти, обираючи природоохоронні заходи, вартість яких набагато менша порівняно з економічними збитками, яких вдалося запобігти з їх допомогою.

Різниця між розрахунковими величинами збитків до здійснення природоохоронних заходів і залишковим збитком після їх здійснення є відвернутим економічним збитком.

Наведемо кілька узагальнюючих положень та цікавих прикладів, які ілюструють значення питань раціонального природокористування й ресурсозбереження для досягнення успіху в гармо-

85

2. Сучасна наука про довкілля

нізації взаємовідносин людського суспільства та довкілля, максимального збереження природи.

Одним з основних факторів виходу з глобальної екологічної кризи є якомога ширше та швидше впровадження найновіших технологій різних виробництв, перш за все — найсучасніших технологічних процесів у базових галузях виробництва (чорна та кольорова металургія, газо- та нафтовидобувна промисловість, транспортування сировини, обробка найважливіших матеріалів, виробництво енергії). Впровадження таких технологій є показом зміни ставлення людини до природи через зменшення витрат сировини (тобто потреб у природних ресурсах) і енерговитрат, підвищення якості виробництва й зменшення його вартості. Характер технології — один з найважливіших показників ступеня використання людством наукових досягнень.

Як відомо, незважаючи на наявність у колишньому СРСР, і зокрема в Україні, багатьох дуже значних досягнень і винаходів у галузі новітніх технологій, через відомі всім недалекоглядність і недбале ставлення адміністративно-командної системи до науково-технологічного прогресу, винахідництва й раціоналізаторства, ефективність наших виробництв порівняно з такими ж у передових країнах світу була дуже низькою. Проведена в 1989 p. вибіркова експертиза будівництва з кошторисною вартістю понад 200 млн крб. свідчить, що навіть тоді на 90 % фабрик і заводів, які зводилися, планувалося впровадити технології й устаткування двадцятирічної давності.

У колишньому СРСР випускалася майже третина світової наукової продукції, але у виробництво впроваджувалось лише близько 40 % розробок. Протягом останніх десятиріч значно знизився престиж наукової праці, близько 90 % молодих науковців незадоволені змістом та оцінкою своєї праці. З цієї причини тисячі найталановитіших із них почали шукати кращої долі за кордоном.

На розвитку найновіших технологій негативно позначилося також те, що в нас десятиріччями недооцінювали роль фундаментальних досліджень і своєчасної оперативної науково-технічної інформації. Зростання обсягу виробництва в десять разів потребує збільшення обсягу знань у 100 разів, і саме фундаментальні дослідження визначають перспективи розвитку науки й техніки на 10—20 років уперед і є основою науково-технічного прогресу.

Загальновідомим є величезне значення обчислювальної техніки в систематизації, моделюванні, аналізі та синтезі різних явищ і процесів.

Але через згадані причини в 1989 p. обсяг виробництва

86

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

комп'ютерів у СРСР становив менше 1 % від американського, а їхній технічний рівень відставав на десять років. Сьогодні за обсягом випуску, якістю та можливостями персональних комп'ютерів ми залишилися далеко позаду не лише США та Японії, а й Індії, Бразилії, КНР і Південної Кореї.

Низька якість продукції негативно впливає на всі виробництва, оскільки багато десятиріч на перше місце ставилася лише кількість. Наведені факти безпосередньо стосуються екології. Якнайшвидше впровадження нових ефективних технологій у всі сфери виробництва нашої держави — дуже важливий екологічний захід.

Наведемо приклади впливу нових технологій на вирішення проблем ресурсозбереження та раціонального природокористування, підвищення економічного стану країни, зменшення негативного впливу на довкілля. Впровадження конверторного та електродугового способів виплавки сталі знижує витрати енергії на 27 %, підвищуючи продуктивність виробництва порівняно з мартенівським у два-три рази. Економлять до 15—20 % металу установки для безперервного розливу сталі. Перехід на метод безперервного розливу скоротить видобування залізної руди, коксу та виплавку сталі на десятки мільйонів тонн. Підвищують продуктивність праці порівняно з традиційними металорізальними у вісім-десять разів електроімпульсні та електроіскрові способи обробки матеріалів. Споживає менше електроенергії установка для ультразвукової обробки деталей, що використовує явище авторезонансу, при цьому якість і швидкість її роботи набагато більші.

Винахід учених Харківського фізико-технічного інституту — спосіб покриття металорізальних інструментів за допомогою іонного бомбардування титаном — допоміг збільшити стійкість інструментів у десять разів, продовжити термін їх роботи, знизити споживання енергії на ЗО %, підвищити якість обробки.

Ультразвуковий портативний прилад «Зонд-3», створений в Івано-Франківському інституті нафти й газу, дозволяє прохідникам успішніше долати дуже великі утруднення, що виникають при бурінні, заощаджувати час, кошти, енергію.

Перекачування нафти трубопроводами дає економію в два-три рази й екологічно значно безпечніша, ніж інші види транспортування.

Використання газу замість нафтопродуктів у автотранспорті могло б заощаджувати щороку до 10 млн т моторного палива (тобто близько 20 млн т нафти). При цьому чистіше стало б повітря, оскільки токсичність відпрацьованих газів у два-чотири рази менша, ніж бензину чи мазуту.

87

2. Сучасна наука про довкілля

Світове визнання здобула електрошлакова технологія лиття сталі, розроблена українськими вченими. У разі використання одержується продукція найвищої якості, на кожній тонні готових виробів економиться до 2,3 т металу, набагато покращуються умови праці, собівартість знижується в п'ять-шість разів.

Значний комплексний ефект дало б також широке використання нових способів зварювання, розроблених також в НАН України, електрошлакового, дифузійного, електронно-променевого та шляхом вибуху.

Старі технології різних виробництв орієнтовані не на утилізацію, а на скидання відходів у відвали. Із величезного обсягу щорічно піднятих із земних глибин гірських порід ми використовуємо на виробництво готової продукції менше 5 %, решта марнується. Нині у відвалах накопичено десятки мільярдів тонн гірських порід, вони займають сотні тисяч гектарів землі, забруднюють довкілля. На утримання відвалів і звалищ витрачається до 20—25 % вартості виробництва продукції.

Підрахунки академіків В. Ласкоріна та М. Мельникова показали, що за рахунок комплексного використання сировини, яка видобувається, індустрія колишнього СРСР могла б одержувати на 25—ЗО % більше основної продукції, а допоміжна коштувала б (разом з витратами на рекультивацію) в два-чотири рази дешевше. З технічних причин ми втрачаємо нині третину добутої енергії.

За рахунок використання закуплених вітчизняних ліцензій на нові технології розливки сталі, сухого гасіння коксу, утилізації тепла відпрацьованих газів доменних печей у чорній металургії в Японії енерговитрати на 20—ЗО % нижчі, ніж у нас.

Цікавим є ще й такий факт. Нині в Німеччині з металобрухту виплавляється близько 75 % сталі, а найближчим часом в усіх країнах Спільного ринку планується в такий спосіб переробляти весь металобрухт, оскільки тонна сталі з нього в сім-двадцять разів дешевша за одержану з первинної сировини — залізної

РУДИ.

Якщо різко скоротити виробництво первинної сталі (а воно переважно зосереджене в Україні й 70—80 % її використовується в добувній та переробній промисловості), то певні відомства втратять щорічно мільярди карбованців.

Металобрухту нині в Україні — кілька мільярдів тонн, цього вистачило б на роботу підприємств чорної металургії на десятки років. Екологічний і економічний ефект від цього був би дуже значний.

88

Частина 1. НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

У перспективі ефективним було б широке впровадження нових мембранних технологій водоочищення.

Нарешті, надзвичайно важливим є використання енергозберігаючих заходів, які вже сьогодні могли б допомогти вдвоє скоротити виробництво первинних енергетичних ресурсів — вугілля, нафти, газу, урану. Адже нині, за підрахунками наших вчених, використовується лише близько 20 % енергії, що міститься в енергетичних ресурсах, які ми видобуваємо, а втрачаємо 80 %.

Ще й досі вихід продукції із заготовленої в нас сировини становить близько однієї третини (з трьох знищених дерев використовується лише одне).

Якщо втрати мінеральних добрив, що йдуть на село, зменшити лише на 1 %, економія становитиме до 270 тис. т щорічно (а це додатково — понад 1 млн т зерна за рахунок вилучених коштів). Економія 1 % енергоресурсів забезпечить народне господарство енергією для виплавки сталі в електропечах протягом десяти місяців, вироблення целюлози, паперу, картону — протягом року, міський електротранспорт працюватиме два роки. Майже 80 % відходів теплоенергетичної, гірничої, металургійної, коксохімічної промисловості можна використовувати як будівельні матеріали та для інших потреб.

Застосування вторинних ресурсів у народному господарстві дає прибуток у мільярди карбованців, але якщо в Японії нині переробляються майже 70 % відходів, у нас — не більше 5 %.

Слід зауважити, що найчистішими технологічними процесами є ті, що виконуються рослинними й тваринними організмами. Тому біотехнології є одними з найперспективніших для одержання корисних речовин і елементів, очищення вод, газорозподілу, переробки відходів, добування енергії (тепла), білкових речовин, ліків тощо.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: Підручник.—К.: Либідь, 1997.— 288 с. - Экология и природопользование
  2. 2.7. Основи економіки природокористування - Экология и природопользование
  3. 2.6. Основні принципи економіки природокористування - Экология и природопользование
  4. 5.3. Стратегія й тактика виживання людства - Экология и природопользование
  5. 1.2. Традиції природокористування - Экология и природопользование
  6. 1.1. Джерела екологічної загрози - Экология и природопользование
  7. 1.2. Еволюція відносин людини й природи - Экология и природопользование
  8. 2.1. Структура, предмет, завдання й методи науки про довкілля - Экология и природопользование
  9. 2.8. Новітні галузі екології - Экология и природопользование
  10. 2.9. Правові основи природокористування - Экология и природопользование
  11. 3.4. Літосфера - Экология и природопользование
  12. 4.1. Енергетика - Экология и природопользование
  13. 4.2. Промисловість - Экология и природопользование
  14. 4.5. Військова справа - Экология и природопользование
  15. 4.7. Культура і релігія - Экология и природопользование
  16. 2.1. Екологічні проблеми найбільших рік, Чорного та Азовського морів - Экология и природопользование
  17. 5. ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ - Экология и природопользование
  18. § 4. Правопис складних прикметників - Деловой язык
  19. 5.5. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ - Учебники по международному праву
  20. Электронная книга -портал научной литературы!

Другие научные источники направления Экология и природопользование: